 |
На этой странице будут помещатся стихи юной поэтессы, которая играет в МО КОЛИР, но пока хочет оставаться инкогнито. Кстати, если Вы угадаете кто она, Кармен обещала приз. Так что читайте внимательно.
НЕБО
Чи будеш думати ти вдома
про те, що сталось?
Тепер ця істина тобі відома:
в тебе я закохалась.
Всі натяки ти зрозумів тепер,
пройшов лиш рік.
В мене нова професія -- мінер...
чутен крик.
Тепер кроку не ступлю сама,
без тебе.
Твоя чи то моя вина..
Про небо...
Що думати тепер мені,
навіщо?
скоро розповім тобі,
не зичу..
Почути голос тих страждань,
моїх без тебе,
Відчути біль розлук, метань..
знову небо.
Тоді ти зрозумієш точно,
як було:
Я зла тобі не зичила,
лиш серце так гуло.
знову небо, і вись, і блакить
птах,
А смерть все броде не спить
крах.
будеш знати за кого померла
я-і-за тебе.
Лиш думами збудила
тихе небо. |
|
****
Я скрізь тебе шукаю,
Зустрітись хочу дуже.
Яка ти я не знаю:
мій ворог чи мій друже.
А може ти весела,
Сумуєш дуже рідко,
Приходиш лиш на села,
А плачеш зовсім гірко.
А може не така ти
Велична, хитра паво.
Та й навіщо тікати,
Покажеш може сяйво...
Як прийдеш, що то буде,
що побачу далі?
Чи прийдуть рідні люди?
хто там буде зайвий...
Що хочу т чи прийдуть
Проститися з мною??
Нехай наллють та вип'ють.
було б все зимою.
В чудову завірюху..
Вона все круть да верть...
А він прийде посидить
зрозуміє ...СМЕРТЬ. |
|
|
